АВАРІЯ МОРСЬКА

— пошкодження або вихід з ладу судна чи інших тех. засобів, що призвело до тілесних ушкоджень або загибелі людей, загибелі чи пошкодження самого судна, пошкодження портових споруд і вантажів, завдало шкоди іншому майну та навколишньому природному середовищу. А. м. може трапитися при зіткненні суден між собою чи з портовими спорудами, коли судно сіло на мілину або в разі пожежі на ньому тощо. У міжнар. морському праві і міжнар. практиці розрізняють загальну та окрему А. м. У вітчизняному законодавстві ці види А. м. регулюються ст. 277 Кодексу торговельного мореплавства України. Збитки від загальної А. м. — це шкода, завдана внаслідок зроблених (навмисне і в розумних межах) надзвичайних витрат або пожертвування майном з метою врятування судна, фрахту і вантажу, що перевозиться на судні, від загальної для них небезпеки. Ці збитки розподіляються між судном, фрахтом і вантажем пропорційно до їх вартості (перелік міститься у ст. 279 КТМ України). Розподіл збитків (диспаша) здійснюється диспашерами відповідно до заяви заінтересованих осіб. Останні можуть оскаржити диспашу в суд. порядку протягом 6 міс. з дня її одержання з неодмінним сповіщенням про це диспашера, надіславши йому копію позовної заяви (ст. 288, 291). Міжнар. звичаї про загальну А. м. зафіксовані у Йорк-Антверпенських правилах, схвалених Міжнародним морським комітетом. Ці правила застосовуються у міжнар. торг, мореплавстві, вони покладені в основу національно-правових норм щодо загальної А. м., у т. ч. у КТМ України. Кодекс (ст. 293) передбачає застосування міжнар. звичаїв торг, мореплавства і для внутрішніх відносин у разі неповноти закону. Збитки, що не підпадають під ознаки загальної А. м., визнаються окремою (не загальною) аварією. Такі збитки не підлягають розподілу між судном, вантажем і фрахтом. Втрати несе той, хто їх зазнав, або той, на кого падає відповідальність за їх заподіяння (ст. 294).