АДВОКАТ

 (лат. advocatus, від advocare — закликати, запрошувати) — особа, яка надає фіз. і юрид. особам різні види юрид. допомоги, передбачені законодавст­вом. Правовий статус А. визначається Законом Укра­їни «Про адвокатуру» (1992) та іншими актами. Відпо­відно до них А. може бути громадянин України, який має вишу юрид. освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника А. не менше 2 років, склав ква­ліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на адвокатську діяльність та прийняв присягу А. Украї­ни. Для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, і ви­рішення питань про дисциплінарну відповідальність А. утворюються кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури з 2-х палат — атестаційної та дисциплінар­ної. А. не може бути особа, яка має судимість. А. має право займатися адвокатською діяльністю індиві­дуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднува­тися з іншими А. в колегії, адвокатські фірми, адво­катські контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до Закону України «Про адвокатуру» та своїх статутів.

Під час виконання професійних обов'язків А. має право: представляти і захищати права та інтереси гро­мадян і юрид. осіб за їхнім дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетен­ції яких належить вирішення порушених питань; зби­рати відомості про факти, які можуть бути використа­ні як докази в цив., госп., крим. справах і справах про адм. правопорушення, зокрема робити запит і отриму­вати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян — за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах та організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємни­ця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спец, знань; застосовувати науково-тех. засоби відповідно до чинного законодавства; доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб; одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати по­яснення щодо суті клопотань і скарг; виконувати інші дії, передбачені законодавством. При здійсненні своїх професійних обов'язків А. зо­бов'язаний неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені зако­ном засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юрид. осіб. Він не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прий­няв доручення, та відмовлятись від прийнятого на се­бе захисту підозрюваного, підсудного. А. також не має права прийняти доручення про надання юрид. допо­моги у випадках, коли він у даній справі надає або ра­ніше надавав юрид. допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з прохан­ням про ведення справи, або брав участь у справі (як слідчий, особа, що проводила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар суд. засідан­ня, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цив. позивач, свідок, перекладач, понятий), а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадо­ва особа, з якою А. перебуває у родинних стосунках. А. зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Професійні права, честь і гідність А. охороняються за­коном. Забороняється будь-яке втручання в адво­катську діяльність, вимагання від А., його помічника, посадових осіб і тех. працівників адвокатських об'єд­нань відомостей, що становлять адвокатську таємни­цю. З цих питань вони не можуть бути опитані як свідки. Документи, пов'язані з виконанням А. дору­чення, не піддягають оглядові, розголошенню чи ви­лученню без його згоди. А. гарантуються рівні права з іншими учасниками процесу. Його не можна притяг­ти до крим., матеріальної та іншої відповідальності чи погрожувати йому її застосуванням у зв'язку з надан­ням юрид. допомоги громадянам та організаціям згід­но із законом.

Див. також Адвокатура.