АГЕНТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ

(від лат. agens - дію­чий) — усталене збірне найменування глав диплома­тичних представництв держави (послів, посланників, повірених у справах) та членів дип. персоналу пред­ставництва [ст. 1(е) Віденської конвенції про дипло­матичні зносини 1961]. У сукупності А. д. формують дипломатичний корпус держави перебування. Маючи однаковий міжнародно-правовий статус, передовсім щодо дипломатичних привілеїв та імунітетів, А. д. розрізняються між собою виключно за старшинством відповідно до протоколу, церемоніалу та етикету. Тра­диційно, особливо з часу ухвалення Віденського рег­ламенту 1815, яким встановлено класи глав дип. пред­ставництв, лише останні вважалися А. д. Із поступо­вим усвідомленням того, що члени дип. персоналу є не свитою посла, а беруть безпосередню участь у здійсненні функцій дип. представництва, у практиці держав цих осіб теж стали відносити до категорії А. д. Тривалий час статус А. д. регламентувався міжнар. звичаєвим правом, сьогодні — Віденською конвенці­єю 1961. Як правило, А. д. не можуть бути громадяни держави перебування. Держава має право на власний розсуд призначати А. д.; при цьому для призначення А. д. у статусі глави дип. представництва необхідна попередня згода держави перебування (агреман), до її відома мають заздалегідь доводитися прізвища військ, (військово-морських, військово-повітряних) аташе. А. д. припиняють свою діяльність за власним бажанням, згідно з рішенням держави, що їх акредитує, після відповідної нотифікації держави перебування, іноді — з ініціативи останньої шляхом оголошення А. д. неба­жаною особою (персона нон грата).