БЮРОКРАТІЯ

(франц. bureaucratie — панування канцелярії, від франц. bureau — контора, канцелярія) — система держ. інститутів і посад, а також осіб, професійно зайнятих управлінською діяльністю. Б. як соціальна група персоніфікує держ. порядок, уособлює управлінські структури суспільства і має характерні ознаки, що прямо залежать від конкретного політ, режиму. Вперше термін «бюрократія» ужив франц. соціолог Б. де Гурней (1712-1759). Він розумів під Б. певну форму держ. діяльності з використанням цив. службовців, працю яких оплачує держава. У сучасній західній соціології терміном «бюрократія» позначають, як правило, формальну модель організації, «раціональну» форму держ. організації та управління суспільством, що забезпечує максимум продуктивності та ефективності дії управлінських структур. Б. передусім ототожнюється з державою, її викон. органами, чиновницьким апаратом. Б. є похідною від політ, режиму, соціально-політ. устрою суспільства і держави. Без неї неможливе управління сусп. справами. Водночас Б. часом притаманні корисливий інтерес, заорганізованість, завищене розуміння авторитету відповідної системи тощо. У такому випадку Б. негативно впливає на ефективність управління.