АВТЕНТИЧНИЙ ТЕКСТ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ

(грец. — справжній, той, шо виходить із першоджерел) — остаточно узгоджений після завершення переговорів текст міжнар. договору, що не підлягає подальшим змінам без згоди сторін. Встановлення А. т. м. д. здійснюється шляхом підписання договору, підписання ад референдум (умовне підписання, що передбачає наступне його затвердження) чи парафування (поставлення ініціалів уповноважених осіб на тексті договору). Такі форми встановлення А. т. м. д. можуть застосовуватися як до самого тексту договору, так і до заключного акта конференції, який містить цей текст. Сторони договору можуть передбачити й інші способи засвідчення А. т. м. д. Зокрема, якщо текст міжнар. договору був прийнятий міжнар. організацією, то його включення до резолюції цієї організації або її підписання компетентним представником автоматично означає і встановлення його автентичності. Договір може мати один автентичний текст, автентичні тексти мовами сторін (переважно двосторонні договори), а також мовами, про які вони домовились. Сучасні універсальні міжнар. договори, що укладаються під егідою ООН, мають, як правило, автентичні тексти 6 мовами (англ., араб., ісп., кит, рос, франц.). Автентичні тексти, складені різними мовами, мають однакову юрид. силу та однаковий правовий зміст. Здебільшого у заключних статтях доовору сторони вказують на те, які тексти є автентичними, які з них мають інший правовий статус (напр.,«офіційний переклад» тощо).